англійську мову корпоративний

Англійську мову корпоративний

Шукайте інформацію за фразою "англійську мову корпоративний"?

Статті по фразі англійську мову корпоративний

Які статті можна знайти на Google по фразі англійську мову корпоративний:

Стаття #1

Ренесанс (фр. Renaissance - відродження) - епоха в європейській культурі, що лежить на межі Середньовіччя й Нового часу, естетичні ідеали якої визначаються відродженням античного ідеалу гармонійної, урівноваженої краси, відкриттям самостійної цінності людини й світу, секуляризацією мистецтва та суспільного життя. Повернення до канонів античної поетики й риторики супроводжується звільненням мистецької творчості від авторитету церковних канонів, плеканням культу індивідуальної свободи, інтелектуального й художнього пошуку.

. Флоренція переживала наприкінці ХІІІ – на початкуXIVtrecorone

Сам термін «Відродження» (італ. Renascimento) вперше вживається в праці художника, архітектора й історика мистецтва Джорджо Вазарі. Вазарі з захватом говорить про відродження мистецтва після епохи, яку він окреслює (дуже суб’єктивно) як тисячолітнє животіння. У книзі «Le Vite делле più Eccellenti Pittori, scultori, Ед architettori» («Життя найвидатніших худжоників, скульпторів і композиторів») (1550; 2-е вид. 1568) створюється жанр художньої біографії, вказується на новаторство флорентійських митців, що започаткували відродження античної культури, розповідається про технічні методи в галузі мистецтва. Під Ренесансом Вазарі розумів відродження зацікавлення античною спадщиною, повернення до античних форм у мистецтві - ордерних форм в архітектурі, реалістичної манери в живописі та скульптурі, заснованої на вивченні пропорцій людського тіла й пластичної анатомії. «Завдяки розкопкам римських будов і скульптур перед нами відкрилося прекрасне мистецтво, ми почали пробуджуватись, воскресати, відкривати давно забуте», - писав Вазарі.

Світове значення Ренесансу найчіткіше визначене в Німеччині Гердером, Ґете, Геґелем на межі XVIII та XIX ст. Закріплене роботою Якуба Буркгардта «Культура Ренесансу в Німеччині» (1860).

Характерними ознаками культури Ренесансу вважаються такі:

ü

ü

ü

ü

ü

Вплив італійської тогочасної культури різною мірою позначився майже на всіх європейських країнах, особливо, тих, що розташовані на північ від Італії, Нідерландах, Франції, Німеччині, де наприкінці XV - на початку XVI ст. сформувалося Північне Відродження.

XVI

філософія гуманізму

Поняття «гуманізм» (лат. humanism — людяний, людський) у філософській літературі вживається у двох значеннях. В широкому — це система ідей і поглядів на людину як найвищу цінність, у більш вузькому — це течія західноєвропейської культури епохи Відродження, спрямована на утвердження поваги до гідності і розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей.

Носіями нового світогляду були люди різного соціального стану, насамперед науковці, які вивчали філософію, а також поети, художники. На відміну від богословів, які займалися  studia divina (дослідженням божественного), ці освічені люди називалися гуманістами, бо їх приваблювали studia humanitatis – дослідження всього, що стосується людини.

XV

XIVXVXVIXVI

Дмитро Чижевський:

«Новий зміст мусів бути хоча б у збереженій формі тим, що сповнювало натхненням людей ренесансу. Такий новий зміст і сучасники, і пізніші дослідники хотіли шукати в трьох напрямах: ренесанс відродив античний ідеал гармонійної, урівноваженої краси; ренесанс був «відкриттям» та «звільненням» людини; нарешті — ренесанс «відкрив» наново природу. Це, звичайно, дуже важливі духовні надбання, щоб із них почати нове літочислення європейської культури. Під ці три формули можна підвести майже всі здобутки ренесансної культури».

Істотною особливістю нового світогляду був індивідуалізм. Походження людини поступово втрачає свою визначальну роль. Губить значення середньовічний корпоративний світогляд, згідно з яким людина утверджувала своє існування тим, що була членом якої-небудь корпорації — общини в селі, цеху в місті і ін. Успіх, багатство й суспільний вплив людини має забезпечити її розум і талант. Утверджується цінність окремої особистості як такої. У цьому приховувалася небезпека культу сильної особистості, самоствердження за будь-яку ціну.

Однак гуманісти схилялися насамперед перед «сильними» особистостями, їх ідеал мав на увазі лише вибраних і не поширювався на народну масу. Цей світогляд приховував у собі схильність до утвердження особистого успіху, самоутвердження будь-якою ціною.

Книгодрукування

Перша згадка про друкарство в Україні припадає на 1460 р., коли львівський міщанин Степан Драпан подарував свою друкарню Онуфріївському монастирю у Львові. Крім цієї загадкової згадки жодного сліду тієї друкарні не лишилося.

1483 р. - перша друкована книга українського автора. Юрій Котермак з Дрогобича (? - 1494). Автор походив з ремісничої родини. Початки освіти здобув у Дрогобичі, Львові. Ступені бакалавра й маґістра отримав у Краківському університеті. Завершував освіту в Італії. Став першим українцем - доктором мистецтв і доктором медицини. 1481-1482 рр. був ректором Болонського універститету. Книга «Прогностична оцінка поточного 1483 р.» (Рим: друкарня Е.Зільбера, 1483) Відкривається віршем-посвятою папі Сіксту IV (папа Римський 1471-1484).

Видання Швайпольта Фіоля в Кракові - початки кириличного книгодрукування. Октоїх і Часослов мають дату 1491 р. Потім були видані Постова і Цвітна Тріоді - без позначення часу й місця видання. Можливо, ініціятива в цьому належала Перемисько-Самбірській православній єпархії.

Видання Франциска Скорини з’явилися в Празі й Вільні (початок XVI ст.). Франциск Скорина народився між 1485 і 1490 рр. в Полоцьку, в сім'ї заможного полоцького купця Луки Скорини. Він учився в Краківському та Падуанському університеті, здобув ступінь доктора медицини, багато мандрував. З 1517 року Скорина живе у Празі, де протягом 1517—1519 рр. опублікував 22 книги Біблії (більшість старозавітних книг) під загальною назвою «Біблія Руська». На початку 20-х років ХVI ст. Скорина переїжджає до Вільна й у будинку багатого білоруського міщанина Якуба Бабича засновує першу друкарню в Білорусії; там він видає «Малу подорожню книжицю» й «Апостол».

У 1572—1573 роках у Львові еміґрантом з Московського царства Іваном Федоровим (Федоровичем) була закладена перша відома друкарня. В ній 1574 р. вийшла друком книга «Апостол». Перевидаючи Апостол, раніше надрукований у Москві, Іван Федоров наблизив правопис до загальноприйнятого в Україні, істотно доповнив вступну частину, збагатив орнаментику. Наприкінці книги подано «Повість откуда начася і како совершися друкарня сія». Це мемуарно-публіцистичний твір, в якому друкар схвильовано оповідав про свою вірність високому покликанню: служити людям і церкві «художеством» власних рук.

Того ж року видається «Буквар» - елементарний підручник церковнослов’янської мови. Для його укладання використано відомі раніше рукописні посібники для вивчення грамоти, граматичні статті з рукописних збірників різного походження, в тому числі й білорусько-українських. Так, після літер і складів вміщено добірку найважливіших молитов, пізніше — уривки з Книги притч Соломонових про необхідність навчання, різні моралістичні сентенції. Після цього — звертання до батьків у формі досить логічної компіляції з різних біблійних книг. Тут залучено й тексти українсько-білоруського походження, про що свідчить мова окремих речень (наприклад, «Не дотикайся межей чужих і на поле сироти не вступуй»). У післямові, написаній церковнослов’янською мовою, видавець вказує на мотиви своєї праці над книгою: «Возлюблений честний, християнський, руський народе гречеськаго закона», — звертається він до читачів: «Аще сії труди моя благоугодни будут Ваші[й] любві, прийміте сія c любовію, а я і о іних писаніїх благоугодних c вожделінієм потрудитися хощу, аще благоволит Бог, вашими святими молитвами»

1575 р. друкар Іван Федоров вступив на службу до князя Костянтина Острозького. Першим острозьким виданням була грецько-церковнослов’янська «Азбука» (Буквар) з датою 18 червня 1578 р. Книжка містила грецьку абетку, далі надруковані паралельно молитви грецькою і церковнослов’янською мовами, передрук Львівського буквар ї і нарешті Сказання чорноризця Храбра «Про письмена».

Шедевром друкарської майстерності називає Ярослав Ісаєвич Острозьку Біблію, завершену 1581 р. Над підготовкою тексту до видання разом з друкарем Іваном Федоровим працювали українські книжники Герасим Смотрицький, Тимофій Михайлович та інші, вчені греки Діонісій Раллі-Палеолог, Євстафій Нафанаїл. За основу прийнято список Генадіївської Біблії, отриманий з Москви, а до редаґування залучалися також грецькі, латинські, чеські тексти біблійних книг. На титульному аркуші підкреслювалося, що книга є докладним перекладом з грецької Біблії семидесяти толковників (Септуаґінти). Острозьке видання Біблії було передруковано в Москві 1663 р. і служило основою для багатьох наступних перевидань.

Парафіяльні школиXVI

 Дещо вищий рівень могли мати монастирські школи. Школа при Михайлівському Золотоверхому монастирі в Києві згадується 1563 р.

КолеґіїcollegiumRatioStudiorum

Заснована 1551 р. Римська колеґія (пізніше – Григоріянський університет) започаткувала створення Товариством мережі подібних навчальних закладів. На 1580 р. у світі було вже 140 колеґій, 1615 р. – 372, а 1749 р. – 669. У Вільні колеґія, згодом перетворена на університет (Академію) була відкрита 1669 р., у Львові – 1684 р.

Острозька Академія

Академія була створена на зразок вищих шкіл Західної Європи. Тут викладалися предмети класичного тривіуму (граматика, риторика, діалектика), квадривіуму (арифметика, геометрія, музика, астрономія), які становили на той час середній рівень освіти, та вищі науки: філософія і богослів’я. Я.Д. Ісаєвич пише, що назва академії - “слов’яно-греко-латинська” “відображала не так мови навчання, як її загальну культурну орієнтацію, прагнення до синтезу слов’янської (кирило-мефодіївської та специфічно української) спадщини зі спадщиною візантійської та поствізантійської культури і зі здобутками культури латинської (католицько-протестантського світу)”.

У науково-літературному гуртку острозьких книжників за часів К.-В. Острозького процвітала не тільки слов’яномовна, але й греко -, латино - та польськомовна поезія. У 1593 році, після придушення повстання К. Косинського, придворний поет князя К.-В. Острозького – Шимон Пекалід,  колишній бакалавр Краківського університету, написав першу латиномовну поему Острозького осередку “De bello Ostrogiano ad Pianteos cum Nisoviis libri quattuor” (“Про Острозьку війну під П’яткою з Низовцями”), видану в Кракові в 1600 році.

Львівська братська школа

Грамотою короля Сигизмунда III з 1592 р. надано право викладання «семи вільних наук»: трипредметний курс - граматика, риторика з поетикою, діялектика; чотирипредметний курс - арифметика, геометрія, музика, астрономія.

Університети

У списках Краківського, Падуанського, Болонського, Празького університетів з XV ст. зустрічаються імена студентів і маґістрів з Польщі та Литви з додатками: Rossicus, Ruthenus, Roxolanus, de Russia. Особливо популярною була Падуанська академія, відносно віротерпима. Там вчилося багато греків, балканських слов’ян. З XVI ст. українські імена зустрічаються в університетах Німеччини: Віттенберґ, Ґрейфсвальд, Росток тощо, а також у Базелі й Парижі.

Наприкінці XV - на початку XVI ст. кілька галичан-українців дістали ступені бакалаврів та маґістрів Краківської академії. Один з них, Юрій Котермак-Дрогобич, читав лекції з математики й астрономії 1478-1482 рр. у Болонському університеті.

Замойська академія заснована Яном Замойським. Відзначалася гуманістичним спрямуванням.

Реформація – це рух віднови християнської церкви, що проходив під гаслами повернення до апостольської традиції, нібито  порушеної в середні віки, й обернувся утворенням протестантських церков поза єдністю з римським архиєреєм.

Лютер

SolaScriptura

s

Лютеранство в Україні почало поширюватися через німецькі колонії. Через Кеніґсберґ, Ґданськ, Торунь до Польщі, Литви й України надходили лютеранські твори не тільки німецькою, але й польською мовами. Відомо кілька випадків переходу на лютеранство шляхтичів, які переводили на протестантство своїх селян. Очевидно, так утворилися лютеранські громади у Венгрові, Мордах, Нурці та Найндорфі (Берестейщина). Як зазначає Михайло Грушевський лютеранські церкви діяли на Галичині, на Побужжі, на Волині, на Поділлі, на Брацлавщині і Київщині. Чимале поширення, окрім населених пунктів, де мешкали німецькі колоністи, лютеранство мало також на Закарпатті.

кальвінізм

Кальвінізм поширився в Швейцарії, Франції (ґуґеноти), Голландії, Шотландії, Англії (пуритани), Угорщині, Чехії. Поширення кальвінізму у Франції спричинило загострення стосунків між протестантами (їх називали гуґенотами) й католиками. Розгортається війна. В ніч на 24 серпня 1572 р. (на свято апостола Варфоломея) було вбито провідників гуґенотів. Погроми тривали три дні й поширилися на інші міста.

XVIантитринітарії

З 1579 р. до Польщі переселився лідер унітаріїв італієць Фавст Социн. Тому цю секту ще назвали «Польськими братами» або «социніянами».

Антитрінітарії заснували гімназію і навіть академію в Ракові. І хоча їх загалом було їх небагато, але вони справляли значний вплив на молодь. До антитринітаріїв приєдналися жмудський староста Ян Кишка, шляхтичі з родин Гойських, Немиричів, Чапличів. Социніянські громади й школи виникають на Волині – в Гощі, Хмельнику, Берестечку.

Реформація певною мірою активізувала православну шляхту, міщанство, козацтво й духовенство. Провідник православної опозиції до унії, князь: Василь-Костянтин Острозький схилявся до зближення з протестантами, що позначилося кількома спільними нарадами у 1595, 1596 та особливо у Вільні 1599.

Пересопницьке євангеліє (1556-1561) – рукописне Євангеліє, що було переписане в с. Двірці (Львівщина) та в Пересопниці (Волинь) сином протопопа Михайлом Васильовичем з Сянока й архимандритом Григорієм. Це спроба перекладу Євангелія українською мовою з польської та чеської. В мові перекладу помітні риси західнобойківських та південно-волинських говірок.

Друковане не повністю Євангеліє Василя Тяпинського (бл. 1575-1580 рр.).

Євангеліє Валентина Негалевського (1581).

Острозька Біблія

Робота над повним текстом Біблії була складною. Необхідно було зібрати різноманітні тексти, відредаґувати їх. За основу взяли список Біблії, що був зроблений за наказом новго-родського архієпископа Геннадія у 1489-1499 й одержаний писарем Великого Князівства Литовського Михайлом Гарабурдою від московського царя Івана IV. Окрім того, острозькі видавці використали латинську Вульгату, так звану Празьку Біблію1488, переклад Біблії Франциска Скорини, а також зробили переклади з грецької мови окремих книг Біблії й звірили книги з грецькими та латинськими текстами. Вперше у слов’янській Біблії текст було поділено на розділи (за Вульгатою).

Фактично, в Острозі вперше в Європі було здійснене науково опрацьоване видання Біблії. Хоча в її основі лежали грекомовна Септуагінта (Александрійський список), а також існуючі в той час старослов’янські переклади Псалтиря й Нового Завіту, острозькі книжники використали різноманітні старослов’янські, грецькі, латинські, польські, чеські, а також, можливо, й єврейські біблійні тексти. Вони здійснювали їхнє порівняння, дошукуючись «автентичного» тексту. Подібну роботу в той час у Європі ніхто не робив. Лише через якийсь десяток років з’явилися науково опрацьовані видання Біблії латинською мовою — Сікстіна (1590) та Клементіна (1592).

В основі острозького перекладу лежить Олександрій­ський канон Сімдесяти двох (Септуагінта), однак помітний у ньому вплив дру­кованих видань римо-католиків. По­рядок книг у Старому Заповіті від­повідає послідовності, яка існує у виданнях римо-католицької церкви. Вважається, що за Септуагінтою острозькі книжники виправили по­передньо зроблений з латинської Біблії переклад старослов’янською мовою книг Параліпоменон, Ездри, Неемії, 1-ї та 2-ї книг Маккавеїв. Додатково з грецької мови пере­клали книги Естер, Пісню пісень, Премудростей Соломона. У примітці до третьої книги Маккавеїв говориться, що ця книга не існувала ні в латинській, ні в польській, а лише в грецькій та чеській бібліях. Тобто укладачі БО, окрім старослов’янського, грецько­го й латинського текстів, мали та­кож переклади польські й чеські.

Ймовірно, ця робота здійснювалася під ке­рівництвом Герасима Смотрицького. Саме він виступає автором прозової та віршованої пе­редмов до Острозької Біблії. Також можна при­пустити, що Герасим. Смотрицький є авто­ром вірша-присвяти на герб князів Острозьких, яким, власне, й від­кривається Біблія. Низка дослідни­ків вважає, що він також є автором передмови, написаної від імені кн. Костянтина Острозького.

Важливу роль в укладенні Острозької Біблії відіграв також її видавець Іван Федоров. Він є автором післямови до цього видання, де говорить, що надрукував книги Старого й Ново­го Заповіту.

Обсяг видання становив 628 аркушів чи 1256 сторінок.

Братства

Львівське ставропіґійне братство

Утворення Успенського братства стало зворотнім пунктом в розвитку цих організацій. 1586 р. - грамота про ставропіґію антіохійського патріярха Йоакима, 1589 р. - відповідна грамота вселенського патріярха Єремії II. Наказувалося всім іншим братствам коритися Львівському. 1593 р. король Сигизмунд III офіційно визнав за братством ці права і привілеї.

Маґдебурзьке право. Міста звільняються від управління й суду шляхтичів. Встановлено порядок виборів і функції органів міського самоврядування, суду, цехів, визначало покарання за злочини.

Маґістрат: очолює війт, його помічники - бурмистри, радники - райці, засідателі - лавники.

Цехи. У пер.пол. XVIIст. - близько 300 ремісничих спеціяльностей.

Львів

Львів називав себе республікою, і на статуї лева - герба міста - було викарбувано літери: «SPQL» (Senatus Populusque Leopoliensis). У діловодстві закріпилася латинська мова. Львівські купці були пов’язані з Лондоном, Парижем, Флоренцією, Венецією, Римом, з Азією. У місті перебувало чимало італійців, особливо з Генуї, Венеції, а також Флоренції. Коли 1527 р. Львів згорів дощенту, місто відбудували італійські ренесансні архітектори.

Київ переживав у ці часи новий занепад, спричинений руйнуванням міста татарами 1482 р. Але з середини XVI ст. починається пожвавлення культурного життя. Маґдебурзьке право Київ здобув 1494 р.

Вільно – столиця Великого князівства Литовського, до складу якого перед Люблінською унією 1569 р. входила більшість українських земель. Але і з утратою статусу столиці для українських воєводств, що перейшли до складу Польщі (Корони), Вільно зберігає свою роль інтелектуального, культурного й мистецького центру. Насамперед білоруського, але значною мірою й українського.

ШляхтаGenteRuthenusnationePolonus

Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої з двох частин: Корона (Польща) й Литва.  Українські землі складають Руське, Белзьке, Волинське, Брацлавське, Подільське, Київське воєводства, Холмську землю.

Королівська влада

Відомо, що Яґеллони часто й охоче говорили по-українському. Сигизмунд Старий писав князеві Радивилу листи українською мовою. Українізми зустрічаються не лише в поляків, що жили в Україні - Шимоновича, Зиморовичів, - але й у поляків з Корони Рея та Кохановського.

У листі Миколая Ніпшиця його покровителеві пруському князеві Альбрехту з 5 березня 1539 р. радиться надалі писати до польського короля не по-німецькому, а по-польському або по-українському.

Українських художників запрошували для оформлення в «руському стилі» латинських храмів навіть на території Корони, тобто власне Польщі, включаючи Краків.

Книжна українська мова стала офіційною мовою Князівства Молдови.

Андрій Курбський

Костянтин Василь Острозький

Одружившись із Софією Тарновською, Костянтин Острозький приєднав по смерті її брата маєтки краківського каштеляна Тарновського. У 1603 р. йому належало 59 міст, містечок і замків, 857 сіл, 111 фільварків. Територія володінь Острозьких простягалася на третину Волині, захоплювала землі Київського, Подільського, Руського воєводств, Малопольщі, перевищуючи за площею чимало європейських держав того часу.

Остаточний привілей від короля на Остріг князь отримав 1576 р. Тоді ж було започатковано культурно-освітній центр. О. Захарія Копистенський писав про нього: «Церкви і двір того княжати повні православних учителів євангельських і апостольських, повні богословів справжніх, котрі знають богослов’я і праву віру від богословів Діонісія, Афанасія й інших багатьох і від соборів і від патріярхів східніх».

Source: https://sites.google.com/site/abpihorisichenko/kursi-lekcij/istoria-istoria-ukraienskoie-literaturi-h-xvi-st/tema-7-epoha-renesansu



Стаття #2

Ви можете не усвідомлювати, але переклад веб-сайту – основна необхідність, якщо Ви хочете розкрутити та популяризувати Ваш веб-сайт. Давайте з’ясуємо, чому переклад веб-сайту необхідний, якщо Ви хочете, щоб усе більше й більше людей відвідували Ваш сайт, і коли вони перейдуть на Ваш сайт, то зможуть виконувати всі необхідні дії на ньому. Прочитайте наступний абзац, щоб довідатися більше.

Інтернет

Сьогодні корпоративний Веб-сайт – особливо важливий спосіб залучення нових клієнтів, продажу товарів та надання різного виду послуг.

У Вас є готовий та привабливий бізнес-сайт і Ви хочете перекласти його на одну або більше іноземну мову. Найбільш поширений варіант перекладу – переклад сайту на одну із популярних міжнародних мов (англійську, німецьку, французьку, іспанську, італійську). Розвиток Вашого бізнесу буде залежати від наповнення сайту цікавою та корисною інформацією для цільових відвідувачів-клієнтів. Цільова аудиторія Вашого сайту – це люди, які розмовляють різними мовами. Найбільш поширені мовні варіанти сайту для нашої країни – російська, українська та англійська.

Переклад сторінок сайту з однієї мови на іншу повинен виконуватись зі стовідсотковою точністю й відповідністю оригінальному тексту. Перед тим як приступати до виконання перекладу Вашого Веб-сайту, необхідно з’ясувати наступні питання:

  • Цільова аудиторія Вашого сайту. Які пошукові запити (ключові слова) найбільш популярні та ефективні при переході на Ваш Веб-ресурс? Це необхідно для того щоб максимально адаптувати текст перекладу під таку аудиторію і пошукові запити. Тобто, якщо текст оригіналу насичений достатньою кількістю ключових фраз і слів для пошукової машини, текст перекладу повинен також містити всі необхідні фрази для людей-носіїв мови-перекладу
  • Крім перекладу самого контенту сайту, необхідно грамотно перекласти заголовки та підзаголовки сторінок, ключові слова і короткий опис цих сторінок, тому що вони будуть прописуватись в Мета-Тегах HTML-коду Вашого сайту.

Тільки після з’ясування всіх цих нюансів можна буде приступати до перекладу Вашого Веб-сайту. Наше Бюро Перекладів виконує переклад Web-сайтів якісно та у строк, з огляду на всі побажання замовника. До кожного замовника в нас індивідуальний підхід. Будемо раді співробітництву з Вами!

Інтернет-користувачі

Розглядаючи інтернет-користувачів по країнам, чи знаєте Ви, у якої країни найбільша кількість користувачів мережі Інтернет? Якщо Ваша відповідь – США тоді Ви не праві. За кількістю Користувачів Америка перебуває на другому місці, а на першому місці Китай. Чи уявляєте Ви, скільки людей у Китаї тільки розмовляє та читає китайською мовою? Хоча там є багато людей, які знають англійську мову, але приблизно 250 мільйонів китайців не знають англійської мови взагалі; вони розмовляють і читають лише китайською мовою. Ці люди нічого не зрозуміють із того, що написано на Вашому веб-сайті.

Китай не єдина країна, інші подібні країни, у яких не розмовляють англійською мовою, також мають велику кількість користувачів Інтернет. Наприклад, Японія займала 3 місце з 94 мільйонами Інтернет-користувачів, з яких більшість розмовляють і читають лише японською мовою. Подумайте про кількість відвідувачів, яких Ви одержите, якщо Ваш сайт буде перекладено на китайську або на японську мову. Індія в цьому рейтингу на 4 місці із приблизно 60 мільйонами Інтернет-користувачів. Німеччина – на 5 місці з 50 мільйонами користувачів Інтернет. У Бразилії така ж кількість користувачів, як і у Німеччині, вона на 6 місці. Франція – на 8 місці з 35 мільйонами користувачів Інтернет, та Італія – на 10 місці приблизно з 35 мільйонами Інтернет-користувачів.

Якщо Ви підіб’єте підсумок всіх Інтернет-користувачів, що не розмовляють англійською мовою, то одержите близько 1 мільярда користувачів, які не розуміють англійської мови. Якщо Ви рекламуєте та продаєте товари, які стосуються Світового ринку, тоді, переклад веб-сайту – найкраща послуга, яку необхідно замовити, щоб залучити неангломовних користувачів. Якщо Ваш веб-сайт створений лише англійською мовою, тоді Ви втрачаєте значну частку свого ринку.

Source: http://kiev-bridge.com.ua/uk/perevod-veb-sajtov.html



Відео по фразі англійську мову корпоративний

Що Ви можете знайти на YouTube:

Фрагменти заняття Англійської мови у ДНЗ. Ткачук Н. О. м Луцьк

Leave a Replay

Make sure you enter the(*)required information where indicate.HTML code is not allowed